Зробити події та заняття доступними часто простіше, ніж багато організаторів думають. Якщо ви сплануєте захід заздалегідь, у вас буде час, щоб виявити та усунути будь-які бар'єри для участі. Важливо завжди надавати чітку інформацію про доступність для учасників. Наприклад, подумайте про те, чи є захід дружнім до дітей, чи підходить він для нейродивергентних людей. Забезпечте доступність для людей на інвалідних візках, легкий доступ до громадського транспорту та різні варіанти пересування. Чітко вкажіть місце проведення заходу та детальні вказівки, як туди дістатися, особливо якщо його важко знайти.

Коли ви організовуєте захід для певних груп, варто звернутися по допомогу до спеціалістів, громадських лідерів, перекладачів чи інших професіоналів, щоб покращити доступність. Шукайте способи зробити так, щоб різні люди відчували себе запрошеними і заохоченими до активної участі.

Беріть до уваги різні традиції розповідання історій. Заохочуйте учасників ділитися своїми традиціями та культурними цінностями, даючи їм можливість впливати на хід активності. Пам'ятайте, що розповідання історій може мати різні форми - усні традиції, поезія, пісні, танці, візуальне мистецтво або цифрові медіа. Дозвольте учасникам вибрати, у якій формі вони хочуть поділитися своїми історіями. Такий підхід сприяє емпатії та поглиблює міжкультурне розуміння.

Заохочуйте учасників використовувати рідну мову під час розповіді історій – це допомагає зберегти культуру, сприяє автентичності та зміцнює ідентичність. Створіть простір, де вітаються всі мови, пропонуючи допомогу з перекладом, якщо це необхідно. Заохочуйте цікавість до маловідомих мов і підтримуйте співпрацю у виконанні практичних завдань, які допомагають долати мовні бар'єри. Групу може надихнути подолання мовних бар'єрів за допомогою спільних мов і додатків, таких як Google Translate. Використовуйте навички учасників, щоб підтримати інклюзивність і полегшити спілкування.

Перед початком занять надайте порядок денний, деталі про простір (туалети, харчування, перерви) та варіанти розсадження (наприклад, обличчям до стіни, дверей чи вікна). Поясніть доступні маршрути та виходи. Чіткі правила допоможуть учасникам почуватися комфортно та безпечно. Навіть для постійних учасників встановлення поведінкових очікувань створює дружню атмосферу для всіх.

Використання реквізиту, підказок та активностей, не пов'язаних безпосередньо з розповіддю, допомагає зняти напругу і робить всю ситуацію більш невимушеною. Ручна робота, малювання чи замальовки допомагають розслабитися, а реквізит і підказки надихають на цікаві, веселі розмови. Малюнки допомагають висловити емоції, цінності та мрії без використання слів. Деяким людям зручніше ділитися своїми історіями, коли вони виконують інші завдання, тому додавання практичних вправ може допомогти налагодити зв'язок і довіру.

Після обміну історіями створіть простір для роздумів, відзначаючи сміливість тих, хто поділився своїми історіями. Запитайте, що вони відчувають, і запропонуйте підтримку, якщо це необхідно. Заохочуйте зближення, вказуючи на спільні моменти в історіях. Наприкінці подякуйте за участь і дайте можливість для невимушеної розмови.

Ми часто думаємо, що знаємо, що найкраще для нашої робочої групи, але збір зворотного зв'язку від громади, на яку ми орієнтуємося, може надати цінну інформацію. Залучення їх до організаційного процесу не тільки дозволяє нам краще задовольнити їхні потреби, але й дає їм змогу відчути себе запрошеними та залученими, що формує почуття приналежності, спільної відповідальності та зв'язку з запланованою ініціативою.

Приєднуйтесь до майстер-класів для викладачів та лідерів громад, щоб розвинути свої навички та зміцнити впевненість у проведенні заходів з розповіді історій. Вивчіть техніки підтримки та травмо-чутливі підходи, які сприяють етичному та співчутливому оповіданню історій і посилюють голоси маргіналізованих осіб.